Корф і Лайбер. Релігійні волонтери, що допомогли відмити мільйони для Коломойського.
Як повідомляє радіо свобода «Радіо Свобода»:
На початку 1990-х років, коли Україна відновила незалежність і поклала край радянським обмеженням щодо релігії, Мордехай Корф і Уріел Лабер приїхали до України як волонтери єврейської релігійної гуманітарної місії.
Коли Корф, свіжий випускник равинського інституту, приїхав до України 1991 року, йому не було ще й двадцяти. Його друг Лабер, із яким він познайомився в єврейській релігійній школі в Детройті, теж приїхав через кілька років.
Коли більш ніж через десятиліття вони повернулися до США, вони – принаймні, на папері – керували комерційною імперією в Маямі, активи якої, від феросплавних заводів до виробництва спеціальних автошин і нерухомості, вартували разом понад 1 мільярд доларів.
Міністерство юстиції США обвинувачує їх у тому, що вони допомогли двом українським олігархам протягом десятиліття відмити сотні мільйонів доларів незаконно привласнених коштів, виведених із київського банку, які потім були інвестовані в нечесно нажиті активи у США, добряче нажившись у цьому процесі.
Один із тих олігархів – це один із найбагатших і найвпливовіших громадян України, підприємець, який підтримав просування колишнього коміка і телеактора на посаду президента України 2019 року.
Ця людина, Ігор Коломойський, і його партнер Геннадій Боголюбов заперечують звинувачення і кажуть, що кошти на купівлю активів у США, якими нині керують Корф і Лабер, надійшли від продажу їхнього сталеливарного бізнесу в Україні конкурентові з Росії за 2 мільярди доларів.
Ні цим олігархам, ні підприємцям із Маямі не висували кримінальних обвинувачень: позов Міністерства юстиції США, про який оголосили 6 серпня, – це цивільна справа, в якій ідеться про конфіскацію нечесно нажитих коштів. Але в міністерстві заявили, що розслідування щодо цього триває далі.
За два дні до оголошення Мін’юсту США агенти Федерального бюро розслідувань провели обшук у дорогому офісі Корфа і Лабера в Маямі, з якого вони керували компаніями, бенефіціарними власниками яких є Коломойський і Боголюбов.
Корф і Лабер через свого адвоката Марка Касовіца заперечили обвинувачення уряду США і стверджують, що це «елемент скоординованої політичної атаки» проти Коломойського і Боголюбова з боку акціонерів «Приватбанку».
Дніпровські початки
Зростання Корфа і Лабера як багатих підприємців почалося в Дніпрі, тоді ще Дніпропетровську, рідному місті Коломойського, четвертому найбільшому в Україні, великому промисловому вузлі приблизно з 1 мільйоном населення.
До 1995 року Корф і Лабер зареєстрували у Флориді компанію з назвою Optima International of Miami.
А в більших масштабах Корф і Лабер почали скуповувати акції нафтових і газових компаній у процесі приватизації, який відбувався в Україні в 1990-х роках. Для кмітливих інвесторів це стало шляхом до здобуття контролю над великими компаніями. А такий промисловий центр, як Дніпро, мав деякі з найпривабливіших активів усієї України.
У захопленій статті-блозі про цих двох підприємців 2019 року її автор згадав відому у США фразу, пов’язану з американською кіномузкомедією «Брати Блюз» («The Blues Brothers»), щоб змалювати їхній позірно чудовий успіх.
Наразі не ясно, коли саме Корф і Лабер почали співпрацювати з Коломойським і Боголюбовим, які в 1990-х роках консолідували значні пакети акцій українських енергетичних компаній.
Міністерство юстиції США заявило, що підприємці з Маямі продали пакет акцій «Оптіми» Коломойському і Боголюбову, але не уточнило, коли це було, який був обсяг пакету і сума оборудки. Корф і Лабер відмовилися повідомити, коли вони продали цей пакет.
2000 року Корф і Лабер уже вели справи зі згаданими олігархами щодо різноманітних інвестицій, включно з приватизаціями і купівлями, мовиться в статті-блозі на сайті Seeking Alpha. Коломойський і Боголюбов урешті призначили Лабера до складу наглядової ради «Укрнафти».
У книжці 2002 року про єврейські громади в діаспорі цитуються слова Лабера про те, що його познайомив із «російськими партнерами» – очевидна згадка про російськомовних, як і багато хто на сході України, Коломойського і Боголюбова – Камінецкі, рабин, який прибув до Дніпра 1990 року.
Характеристика Коломойського, яку, як пригадує Лабер, дав йому Камінецкі, різко розбігається з думкою тих, хто вбачає в олігархові одного з найнебезпечніших рейдерів українських підприємств.
Зв’язки Камінецкі виходили далеко поза межі місцевої єврейської громади – він знався з найвпливовішими людьми міста. 2008 року український журнал назвав Камінецкі одним із 15 «впливових іноземців» в Україні.
Битва за телекомунікації
Про різноманітні інвестиції, які підприємці з Маямі робили разом із олігархами в Україні, відкритої інформації мало.
Одна з таких інвестицій, у яких брав участь Корф на початку 2000-х років, стосувалася української компанії зв’язку, за контроль над якою він змагався разом із Коломойським, писало видання Kyiv Post у кількох статтях.
У перебігу боротьби за оператора мобільного зв’язку «Українські радіосистеми» (працював під брендом «WellCOM») вони, за повідомленнями, наказали фізично викинути з будівлі компанії групу корейців, які допомагали керувати її діяльністю.
2010 року до Корфа позивалися у Флориді двоє українських інвесторів, які звинувачували його в викраденні 10-відсоткової частки в цьому операторі і переведенні її на офшорну підставну компанію. Цю частку пізніше перепродали більшому російському операторові зв’язку за 23 мільйони доларів.
Позов урешті завершився нічим: один із інвесторів пізніше вийшов із нього, а інший пішов із Корфом на мирову угоду, мовиться в судових документах.
Американська сталь і нерухомість
Та з успіхом, якого підприємці з Маямі й олігархи досягли разом в Україні, не зрівнялися їхні досягнення у США, де вони наражалися на банкрутства, закриття і втрати майна на користь кредиторів.
За даними корпоративних реєстрів, Корф і Лабер мали чотири значні бізнеси: компанію виробництва спеціалізованої сталі, феросплавний голдинґ, бізнес у сфері комерційної нерухомості і компанію виробництва автошин для промислової і спеціальної техніки.
Їхня сталеливарна компанія, Optima Specialty Steel, мала у власності сім виробничих об’єктів у п’яти штатах. Вона оголосила про банкрутство 2016 року, що призвело до втрати приблизно 200$ мілн, які інвестували в цей бізнес Корф із партнерами.
Підприємство Warren Steel у штаті Огайо закрилося назавжди 2016 року. Завод Steel Rolling у штаті Мічиган не працював більшу частину часу, що був у їхній власності, доки вони не продали його 2015 року, повідомляли засоби інформації.
Іще одна компанія, Georgian-American Alloys, зазнавала постійних зупинок у роботі двох її виробництв у США протягом кількох років. Її підрозділ у штаті Кентуккі нині тимчасово закритий, а на заводі в Західній Вірджинії працює тільки одна з трьох виробничих ліній.
Підприємці також інвестували в комерційну нерухомість у різних містах США через компанію з назвою Optima Ventures.
Вони заплатили 16 мільйонів доларів за порожню торговельну зону в штаті Іллінойс, але так і не знайшли клієнта, який би винайняв її. Через вісім років вони продали об’єкт на 7 мільйонів доларів дешевше, заплативши ще кілька мільйонів у податках на нерухомість і за комунальні послуги.
Але, схоже, справжні втрати «Оптіми» були ще більші через інші податки і витрати на утримання, які довелося платити протягом тих восьми років, каже Чарлз Елдрідж, директор однієї з корпорацій економічного розвитку в регіоні, де розташований той об’єкт.
«Від самого початку було ясно, що вони спекулянти, які думали, що купують нерухомість задешево, а потім зможуть перепродати її з прибутком, – каже Елдрідж Радіо Свобода. – Але це їм не вийшло».
Іще одна офісна будівля в Далласі в штаті Техас стоїть без наймача з 2016 року, інший будинок у Луїсвіллі в штаті Кентуккі після об’єднання кількох банків різко втратив багатьох наймачів.
Компанія Optima Ventures заплатила за ці дві будівлі близько 125$ мілн, свідчать судові документи. Міністерство юстиції США, яке домагається конфіскації цього майна, нині оцінює їх лише в 70$ мілн .
Коломойський, зі свого боку, відкидає звинувачення зі США в незаконному привласненні чужого майна, шахрайстві і відмиванні грошей. Він заявляє, що кошти, використані для купівлі активів у США, надійшли від продажу його українських металургійних активів російському велетневі «Євраз». Він стверджує, що отримав разом із партнерами з цього продажу 2 мільярди доларів.
